Психолого-педагогічні засади профілактики та корекції девіантної поведінки учнів ПТНЗ

«Психолого-педагогічні засади профілактики та корекції девіантної поведінки учнів ПТНЗ»

Актуальність теми. Дестабілізація економіки, спад виробництва, зниження життєвого рівня в країні, руйнування старої системи цінностей і стереотипів, що регулювали відносини особистості з суспільством, – все це хворобливо переживається населенням, відображаючись на його соціальному самопочутті. Соціальні кризові процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві, негативно впливають на психологію людей, породжує тривожність і напруженість, озлобленість, жорстокість і насильство. Важкий економічний стан країни привів наше суспільство до серйозних труднощів і внутрішніх конфліктів, до значного збільшення рівня поширеності і різноманіття форм аморальних вчинків, злочинності і інших видів відхилень поведінки. Тривожним симптомом є зростання числа неповнолітніх з девіантною поведінкою, що виявляються в асоціальних діях (алкоголізм, наркоманія, порушення громадського порядку, хуліганство, вандалізм і ін.). У крайніх формах стали виявлятися жорстокість і агресивність. Різко зросла злочинність серед молоді.

Професійний інтерес педагогів до різних видів і рівнів змін особистості дитини та її особливостей дуже високий. Про це свідчать спрямованість і кількість робіт, присвячених проблемі поведінки. У нашій країні вже накопичений чималий досвід по корекції і профілактиці девіантної поведінки. За останні роки було виконано психологами і педагогами ряд досліджень по вивченню, діагностиці і попередженню педагогічної занедбаності і правопорушень дітей.

Основні принципи, шляхи, засоби та етапи перевиховання педагогічно занедбаних дітей

До педагогічно занедбаних вихованців має бути особлива увага з боку професійних педагогів, батьків і всіх, хто систематично спілкується з такими дітьми.

Перевиховання, – як наголошує дослідник М.М. Фіцула, – це спеціальний вид педагогічної діяльності педагогів і учнів, спрямований на подолання недоліків їх особистості, розвиток наявних у неї позитивних якостей і формування на цій основі нових, суспільно значимих корисних рис і властивостей. Викладачу доводиться мати справу з підлітками, в яких проявляються лише окремі риси, що суперечать нормам моралі. У таких випадках йдеться не про перевиховання, а про виправлення.

Перевиховання – процес досить складний, тривалий, багатогранний, який має реалізувати певні функції – відновну, компенсаційну, виправну, стимулюючу.

Перевиховання ґрунтується на загальних принципах виховання. Однак у роботі з педагогічно занедбаними дітьми варто акцентувати увагу на принципах, які випливають із соціально-психологічних особливостей цих дітей. А саме:

1) зв'язок перевиховання з цікавою продуктивною працею;

2) організація дитячого колективу;

3) опора на досвід важковиховуваних дітей;

4) органічне поєднання поваги до вихованців зі сприйнятою системою вимог;

5) єдність і систематичність педагогічних впливів на вихованці;

6) індивідуальний підхід до вихованця;

7) гуманне ставлення до важковиховуваних у процесі перевиховання виходячи з педагогічного постулату: з одного боку, ці діти «важкі», оскільки їм важко подолати ті чи ті соціальні труднощі, а з другого – значні відхилення важковиховуваних від моральних норм поведінки – це своєрідне моральне захворювання, тому ставлення до таких дітей має бути адекватне;

8) об'єктивне ставлення до важковиховуваних;

9) педагогічний вплив на важковиховуваних дітей необхідно здійснювати в неефективному стані педагога;

10) випереджаюче виховання позитивних якостей у важковиховуваних дітей.

У системі виховання підростаючого покоління важливе місце мають займати попереджувальні заходи, які запобігали б масовій появі важковиховуваних дітей. Варто акцентувати увагу на соціальних передумовах попередження появи «важких» дітей, які мають глобальний характер. До них належать:

1) організація здорового суспільства в соціальному і психічному плані;

2) забезпечення достатньої психолого-педагогічної культури батьків. Ці основи закладаються ще в шкільному віці виходячи з соціальної об'єктивності, що кожна молода людина має бути насамперед відповідальним батьком чи матір'ю, а потім фахівцем певної галузі;

3) створення соціально-педагогічних умов для реалізації та задоволення кожною особистістю своїх інтересів і потреб;

4) подолання в суспільстві рецидивів насильства, жорстокості, обмеження поширення масової культури низької якості;

5) забезпечення високого соціального статусу вчителя в суспільстві.

Етапи роботи з перевиховання педагогічно занедбаних «важких» дітей:

Перший етап – діагностичний (вивчають і аналізують позитивні й негативні якості виховання, умови, що сприяли появі та формуванню негативних якостей, визначають шляхи і засоби нейтралізації негативних проявів та актуалізацію позитивних проявів. Вихователь складає докладну характеристику педагогічно запущеного вихованця).

Другий етап – планування і визначення напрямі і роботи. Класний керівник разом з усіма вихователями, які спілкуються з «важким» учнем, розробляє докладний план перевиховання, визначає місце і роль кожного вихователя.

Третій етап – цілеспрямована педагогічна діяльність (здійснюється реалізація означених планів перевиховання конкретної особистості із залученням всіх, хто може позитивно впливати на дитину (батьків, родичів, однокласників, учителів-вихователів та ін.). Координує цю роботу насамперед класний керівник. Здійснюється аналіз соціально-психологічних змін у поведінці вихованця, визначаються нові перспективні лінії).

У роботі з педагогічно занедбаними дітьми нерідко доводиться зустрічатися із досить складними випадками своєрідного «морального захворювання». У таких випадках доводиться вдаватися до педагогічного консиліуму, який передбачає всебічний аналіз причин, що призвели до труднощів у життєдіяльності вихованців, а також особливостей поведінки, визначся ця шляхів і засобів перевиховання.

Загальнопедагогічні чинники перевиховання педагогічно занедбаних дітей

У процесі перевиховання педагогічно занедбаних дітей використовують загальнопедагогічні методи виховання.

Незважаючи на складність і довготривалість перевиховання, педагоги мають вірити в силу виховного впливу на особистість та намагатися будь-що допомогти такій дитині стати повноцінною людиною. Як зазначає М.М. Фіцула, школа і сім'я можуть справитися з таким важким завданням з урахуванням того, що результативність процесу перевиховання залежить від вразливості, пластичності і сили біологічних задатків, від тривалості негативного досвіду особистості та її готовності до виправлення.

Процес перевиховання неоднаково впливає на всіх важковиховуваних учнів: найбільш піддаються йому вихованці, які дуже податливі, а виховний вплив сильний. Слабка дія виховного впливу спостерігається в тому разі, якщо вихованці протидіють йому або ще не здатні позитивно сприймати його. Наслідки впливу виховного середовища залежать також від уміння педагога спиратися на наявний позитивний фонд особистості, уміння залучати її до активної співпраці у своєму виправленні. Крім того, успіх виховного впливу на важковиховуваних учнів залежить від залучення їх до корисної діяльності, забезпечення високого темпу їх життя. Зміст виховної роботи з важковиховуваними учнями має відповідати їх індивідуальним і віковим особливостям, мати високу емоційну насиченість. Процес перевиховання потребує налагодження доброзичливих стосунків важковиховуваних учнів з батьками, вчителями і ровесниками, оволодіння педагогами, батьками, представниками громадськості методами й прийомами перевиховання, вміння користуватися ними в конкретній життєвій ситуації.

У роботі з дітьми необхідно передусім використовувати принципи індивідуального підходу до виховання. Але у педагогічній практиці індивідуальний підхід розуміється у вузькому значенні, коли заходи навчально-виховного впливу спрямовані головним чином на тих дітей, які погано навчаються, порушують дисципліну.

У широкому значенні індивідуальний підхід має застосовуватися до всіх дітей, що передбачає знання педагогом особистості кожної дитини. Психічний розвиток дітей протікає нерівномірно, і педагог має своєчасно помітити відхилення у психічному розвитку дитини, вміти реагувати на зміни її потребово-мотиваційної і емоційно-вольової сфери. Лише слідуючи цим принципам, педагог зуміє обрати правильну тактику і визначити ті індивідуальні засоби впливу, які є найефективнішими щодо саме цієї дитини.

Конкретні завдання педагога при здійсненні індивідуального підходу до дітей полягають в наступному:

–       добре знати кожну дитину, її індивідуально-психологічні особливості і умови їх формування;

–       при виборі методів і прийомів навчально-виховного впливу на дітей враховувати їх індивідуальні особливості;

–       виявляти педагогічний такт і вміти передбачати наслідки того або іншого підходу до дитини.

Таким чином здійснюючи індивідуальний підхід у вихованні дітей, педагог, таким чином, включається у єдиний комплексний процес клініко-психологічної профілактики аномальних особистісних проявів, сприяє їх ранньому виявленню і своєчасній реабілітації дитини.

Виховна година на тему: «Правда про пиво»

Мета: пояснити учням шкідливість звички вживати пиво в підлітковому віці, навести факти, які підтверджують цю шкідливість, розширити знання учнів про алкоголь та його вплив на особистість людини.

У доповіді ВООЗ відзначається, що Україна посідає 1 місце за рівнем споживання алкогольних напоїв серед підлітків: 40 % наших молодих людей хоча б раз на тиждень вживають алкоголь.

2 місце отримав Ізраїль — там алкоголем «бавляться» 28 % юнаків та дівчат.

Росія посіла 15 місце у цьому рейтингу.

За даними інституту соціальних досліджень ім. Яременка, ще шість років тому українські школярі були на першому місці серед тих респондентів, які повідомили, що оцінюють стан свого здоров'я як «посередній» або «поганий». Серед, тих, хто бодай раз на тиждень вживає пиво, українські 11-річні діти були на 4 місці у світі, 13-15 річні — на 6-му. А серед тих, хто «напивався два рази чи більше», наші 11 річні діти були на 3-му місці, 13-річні- на 8-му, 15-річні- на 6-му.

35-30% випадків дитячої патології у новонароджених пов'язано з алкоголізмом батьків.

40% дітей у віці 14-18 років вже вживали алкогольні напої.

30% чоловіків від25 до 50 років залежні від алкоголю.

За останні 10 років пивних алкогольних напоїв стало в 12 разів більше.

В середньому один українець вживає 12 літрів алкогольних напоїв на рік.

Зловживання населення алкоголем має несприятливий вплив не тільки на здоров'я та економіку, а й на криміногенну ситуацію. За даними МВС України, число злочинів, скоєних у стані сп'яніння, складає понад 60 тисяч на рік.

Що ми насправді знаємо про алкоголь.

Чистий алкоголь — це прозора рідина без запаху і кольору. Алкоголь отримують у результаті шумування цукру, що міститься, наприклад, у винограді, пшениці і картоплі. У будь-якому алкогольному напої є алкоголь, вода і речовини, що надають йому певного запаху й кольору.

Алкогольні напої розрізняються за вмістом в них алкоголю. Чим вищий вміст алкоголю, тим міцніший напій. Міцність алкогольних напоїв вимірюється в градусах. Наприклад, у пиві - близько 3-5 градусів, у вині- 12-18 градусів, в міцних напоях — 30-40 градусів.

За своєю дією алкоголь належить до наркотичних речовин. У незначних дозах алкоголь гальмує роботу головного мозку і викликає ефект розслаблення організму. У великих кількостях алкоголь діє на організм як отруйна речовина, що руйнує печінку, клітини головного мозку і спричиняє алкогольну залежність чи алкоголізм. Вживання алкоголю у великих дозах за один раз може спричинити смерть.

Від чого залежить вплив алкоголю на організм людини.

Від ваги і росту людини.

Чим менше людина важить і чим менше у неї зріст, тим швидше вона п'яніє. Організм дітей і підлітків не сформувався і не досяг фізичної зрілості.. Діти і підлітки мають меншу вагу ніж дорослі, і на зріст вони, як правило, також нижчі, аніж дорослі. Отже і сп'яніння настає набагато швидше.

Від статі людини.

При вживання однакової кількості алкоголю, жінки п'яніють швидше і сильніше, ніж чоловіки. Жінки, як правило, нижчі зростом і мають меншу вагу. Організм жінки містить менше води. Обмін речовин також відбувається по іншому, ніж у чоловіків. Якщо жінки зловживають алкоголем, проблеми зі здоров'ям у них з'являються набагато раніше, ніж у чоловіків.

Від проміжків часу між вживанням їжі та вживанням алкогольних напоїв.

Чим більший проміжок часу між тим, як поїв, і тим, як випив алкогольний напій, тим сильніше сп'яніння. Найсильніше п'яніють на порожній шлунок.

Від міцності і від специфіки газу в алкогольному напої.

Міцні напої, наприклад, горілка, а також шипучі напої, наприклад, шампанське, швидше всмоктуються у кров. Отже, від міцних і шипучих напоїв п'яніють швидше.

Від кількості випитого.

Чим більше випив, тим сильніше сп'янів

Від швидкості, з якою було випито алкогольні напої

Чим швидше випив , тим швидше сп'янів.

Міфи про пиво:

1.                Пиво містить корисні для організму компоненти.

Сировиною для виготовлення пива є ячмінь, який містить такі корисні інгрідієнти: білки, жири, вуглеводи, мінерали, вітаміни. Але в процесі бродіння ці компоненти активно використовують для свого росту і розмноження мікроорганізми. Більш того , пиво викликає сильний сечогінний ефект, вимиває з організму людини корисні речовини: калій, магній, вітамін С. При дифіциті калію порушується сердечний ритм, виникає м'язова слабкість, висушується шкіра. Дифіцит магнія робить людину дратівливою. Втрати вітаміна С послаблюють імунну систему.

2.                Малі дози алкоголя, які містяться в пиві, благотворно впливають на серцево-судинну систему.

Основним компонентом пива є вода(91-93%), вуглеводи (1,5-4,5 %), етиловий спирт (3-7%), азотмісткі речовини (0,2-0,65 %). Пиво швидко всмоктується у травній системі, перевантажуючи рідиною організм, що сприяє розвитку варікозного розширення вен і збільшенню розмірів серця. Вчені стверджують, що систематичне вживання пива, збільшує ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи та ішемічної хвороби серця.

3.                Неможливо стати залежним від пива.

Пиво- це алкоголь. В ньому міститься етиловий спирт, який викликає звикання. Алкоголізм при вживані пива такий же реальний, як при вживані горілки. Боротися з тягою до пива набагато складніше ніж до горілки. Горілку або вино випивають на свята, а пиво можна випити без ніякого приводу переглядаючи телевізор.

4.                Пиво — напій справжніх чоловіків.

В нормі у чоловіків і жінок присутні, як чоловічі так і жіночі статеві гормони, але в строгих пропорціях. При систематичному вживані пива цей баланс порушується. Справа в тому, що пиво містить ряд токсичних речовин, які викликають негативні зміни в ендокринній системі, як наслідок гормональний баланс порушується. У чоловіків це може привести до порушень статевої функції і зниженню потенції. У жінок збільшується ризик розвитку злоякісних пухлин, в тому числі і раку молочної залози.

Що робити підлітку

·                    потрібно знати правду про алкоголь;

·                    спробуй відстрочити вживання алкоголю до настання фізичної зрілості;

·                    займись фізичними вправами, або улюбленим видом спорту, або танцями;

·                    якщо мучить спрага випий безалкогольний напій, алкоголь виводить воду з організму і тому не може втамувати спрагу;

·                    не витрачай гроші на пиво або інші алкогольні напої, краще придбай на них що-небудь цінне, ти маєш повне право не вживати алкоголь, якщо ти цього не хочеш.

Список використаної літератури

1. Аметов И. Проблема доверия в контексте идей Сухомлинского В.А. // Воспитательная работа в школе. 2006 – №6.

2. Белкин А. С. Внимание – ребенок! Причины, диагностика, предупреждение отклонений в поведении школьников; Свердловск: Средн. – Урал.кн. из-во, 1981.

3. Каменская Н. Л. Привычка к сквернословию и ее профилактика в условиях школы. // Ранняя профилактика отклоняющегося поведения учащихся. Под ред. Татенко В. А., Титаренко Т. М. – Киев: Рад. шк., 1989.

4. Киреев В. Как уберечь ребенка от наркомании? // Воспитательная работа в школе. 2006 – №6.

5. Колесов Д. В. предупреждение вредных привычек у школьников. – М.: Педагогика, 1984.